Поточна діяльність | Нова українська школа
Нова українська школа

Проект Державного стандарту початкової загальної освіти ґрунтується на таких
принципах:
1. Презумпція
талановитості
дитини.
Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона
будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься
відокремлення дітей на підставі попереднього відбору
на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях.
2. Цінність
дитинства.
Відповідність освітніх вимог віковим особливостям ди-
тини, визнання прав дитини на навчання через діяль-
ність, зокрема гру.
3. Радість
пізнання.
Організація пізнавального процесу, яка приноситиме ра-
дість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для
збільшення часу на рухову активність і творчість дитини.
Широке використання в освітньому процесі дослідниць-
кої та проектної діяльності.
4. Розвиток
особистості.
Замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності
та незалежного мислення. Підтримка з боку
вчителя / вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та
впевненість у собі.
5. Здоров’я.
Формування здорового способу життя і створення умов
для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзви-
чайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.
6. Безпека.
Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетво-
рення школи на безпечне місце, де немає насильства і
цькування.
Проект Стандарту передбачає поділ на 2 цикли, які враховують
особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей:
I цикл II цикл
1-2 класи 3-4 класи
Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає
організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу
на інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів у
першому циклі (1-2 класи) та інтегровано-предметній основі
у другому циклі (3-4 класи).
25
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
ЗМІСТ ОСВІТИ: ОСВІТНІ ГАЛУЗІ
Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової загальної освіти відпові-
дає таким освітнім галузям:
Мовно-літературна:
українська мова і література,
мови і література
національних меншин,
іншомовна освіта
Інформативна
Соціальна і здоров’язбережна
Математична Фізкультурна
Природнича Громадянська та історична
Технологічна Мистецька
Кожна освітня галузь супроводжується індексом, який у таблиці державних вимог
зазначає обов’язкові результати навчання.
Наприклад, Мовно-літературна галузь – МОВ.
26
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
У межах кожної освітньої галузі зазначаються:
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня / учениці.
Мета освітньої галузі: «компетентнісний потенціал» освітньої галузі.
Загальні цілі: вміння, які розвиває галузь.
Загальні очікувані результати (ЗОРи): вказують на рівень розвитку
кожного вміння на завершення циклу (1-2 кл. і 3-4 кл.).
Змістові лінії, які відображають зміст освітньої галузі, окреслюють її
внутрішню структуру та систематизують конкретні очікувані резуль-
тати. Для кожної освітньої галузі визначені «змістові лінії» – від 3 до 6.
Конкретні очікувані результати (КОРи), які визначають обов’язковий
зміст, «ядро знань».
Наприклад:
У природничо-освітній галузі для 1-2
кл. ЗОР може бути таким: «Відповідаль-
но дію в довкіллі, дбаю про його чистоту,
доглядаю за рослинами і тваринами».
Тоді як КОР для цієї ж галузі на кі-
нець 2-го кл.: «Не завдаю шкоди
тваринам і рослинам під час дослідів
та експериментів».
27
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
Державний стандарт початкової загальної освіти реалізується
через навчальні програми предметів та курсів.
Типова
(рамкова)
освітня
програма
(передбачена
Законом «Про
освіту») Типовий навчальний
план
Робочий навчальний
Навчальні програми план
Освітня
програма
закладу
освіти
Модельна/-і
навчальна/-і програма/-и
Стандарт
Взаємозв'язки похідних документів
Базовий навчальний
план
Навчальна програма предмета або курсу описує:
• зміст предмета та курсу відповідно до очікуваних результатів, визначених
Стандартом, викладений у логічній послідовності;
• підходи до інтегрування предмета та курсу за тижневими темами,
проблемами, проектами, блоками тощо;
• навчальну діяльність та умови її виконання;
• засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Навчальні програми предметів та курсів створюють учителі
безпосередньо на основі Державного стандарту початкової
загальної освіти або за зразком Модельної навчальної програми –
самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти / мережі.
28
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ
ПРОГРАМИ
Модельні навчальні програми затверджує Міністерство освіти і науки
України. До їх створення залучається експертна спільнота. Модельна
навчальна програма містить:
• підходи до впорядкування та інтеграції змісту предметів або
курсів
відповідно
до конкретних очікуваних результатів, визна-
чених Державним стандартом початкової загальної освіти;
• види навчальної діяльності;
• засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Модельні навчальні програми розміщені на сайті Нової української школи:
www.nus.org.ua.
1. Модельну
навчальну програму
сконструйовано на
основі потижневого
планування
освітнього процесу з окресленням теми тижня й
очікуваних результатів за галузями, які вчитель /
вчителька реалізовуватиме впродовж тижня. Біль-
шість цих результатів має стратегічний характер,
що й зумовлює їх повторюваність впродовж пер-
шого циклу навчання (1-2 класи) для формування
вмінь і поглиблення знань учнів.
Очікувані результати, відповідно до яких уклада-
ється зміст навчальних програм, уточнюються на
кожен тиждень навчання з урахуванням послідов-
ності розвитку конкретних умінь та визначених тем
(проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійс-
нюється інтеграція.
Відповідно до очікуваних результатів тижня та ви-
значених тем учитель / учителька планує навчаль-
ну діяльність.
2. Модельну
навчальну програму
розроблено на
основі проблемно-
пошукового підходу
В рамках тижня окреслено ті проблеми / дослідниць-
кі чи проблемні запитання, які стануть основою інтеграції
та стрижнем освітнього процесу.
На розсуд учителя / учительки ці проблемні запитан-
ня можна розглядати впродовж одного дня або ж – у
разі освітніх потреб чи посиленого інтересу дітей –
впродовж двох днів.
Програма та навчально-методичні матеріали заохо-
чують до того, щоб учителі через спостереження й
рефлексію з’ясовували очікування, потреби учнів і
моделювали інші проблемні запитання / ситуації, спи-
раючись на ініціативу самих дітей.
29
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
3. Модельна
навчальна програма
містить завдання для педагога, які він ставить пе-
ред собою в рамках тижня, а також знання і вміння
учнів (безвідносно до галузей) після розгляду проблемних
запитань.
Навпроти кожного виду діяльності подано, які очі-
кувані результати можуть досягти учні, на чому
має акцентувати увагу учитель / учителька під час
реалізації цих завдань.
За окресленим індексом ці результати можна легко
співвідносити з конкретними очікуваними результа-
тами, вміщеними у проекті Стандарту, позначати їх,
щоб відстежувати системність досягнення цих ре-
зультатів та правильно планувати освітній процес.
Приклад
Проблемне запитання:
«Навіщо мені ходити до школи?
Що я очікую від шкільного життя?»

з/п
Приклади навчальної
діяльності Очікувані результати учіння
Індекс
конкретного
очікуваного
результату
І. Ранкова зустріч.
Знайомство.
Виконання пісні про
школу.
«Веселий» оркестр.
З увагою сприймає усні репліки
вчителя й однокласників
(вітання, знайомство, запитання,
прохання) й доречно реагує на
усну інформацію в діалозі.
Слухає музичні твори про школу,
дітей/ дитинство, висловлює свої
враження, вподобання.
Співає улюблені дитячі пісні
Створює супровід (оплесками,
шумовими музичними
інструментами) до пісні, що
виконує.
2 МОВ 1.1-1
2 МИО 3.3-1
2 МИО1.1-1
2 МИО 1.1-3
30
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
ІІ. Діалог / сюжетно-
рольова гра на тему
«Чого я хочу навчитися
в школі?»
Ставить запитання до усного
повідомлення й відповідає на
запитання.
Ділиться своїми почуттями та
емоціями від прослуханого й
побаченого.
Пояснює важливість навчання у
школі. Бере участь у сюжетно-
рольовій грі.
Висловлює власну думку,
відповідаючи на запитання «Чого
можна навчитися в школі?»
2 МОВ 1.2-1
2 МОВ 2.3-1
2 СЗО 4.1-3
2 МОВ 1.7-4
2 МОВ 1.5-1
ІІІ. «Руховий»
(математичний) диктант
(для закріплення понять
ліворуч, праворуч,
прямо).
Встановлює відносне розміщення
об’єктів на площині та в
просторі (лівіше, правіше, вище,
нижче тощо), використовуючи
математичну мову.
2 МАО 4.1-1
IV. Створення малюнка
«Школа моєї мрії»,
зокрема на подвір’ї
школи.
Автограф під малюнком.
Малює графічними матеріалами.
Відтворює графічні знаки за
зразком.
2 МИО 1.1-5
2 МОВ 3.1-1
V. Рефлексія. Відгадування
загадок.
Відгадує й загадує загадки,
складє власні загадки.
2 МОВ 4.2-2
Кожен вид навчальної діяльності супроводжується докладним описом та орієн-
товними навчально-методичними матеріалами для вчителів, що дає можливість
педагогам заощадити час на пошуки необхідних ресурсів.
Електронна версія цих матеріалів допоможе збільшувати пропоновані ілюстрації,
дописувати до них власні завдання, забезпечувати необхідну кількість копій цих
матеріалів для використання у класі.
Багато запропонованих видів діяльності може бути розгорнуто до денного проекту.
Більшість орієнтовних видів навчальної діяльності відображає синергетичний
підхід до освітнього процесу, коли виконання завдань із різних галузей,
їх взаємопроникнення та переплетення підсилюють ефекти навчання,
сприяють конструюванню знань, а не їх відтворенню, що демонструє
партнерський підхід до освітнього процесу, задекларований Концепцією
«Нова українська школа».
Інтегрований підхід, відображений не тільки через специфічні «синергетичні»
завдання, що моделюють життєві ситуації, з якими стикаються діти, а й через
курс «Я досліджую світ».
31
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Базовий навчальний план є складовою частиною Державного стандарту початкової
загальної освіти, що визначає:
• структуру початкової освіти й перелік освітніх галузей;
• погодинне співвідношення між освітніми галузями;
• загальнорічну кількість годин;
• гранично допустиме навантаження учнів.
Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний
складник змісту формується як обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчаль-
них закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності. 3міст інваріант-
ного складника подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня
для загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи.
ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України
затверджує Типовий навчальний план.
Типовий навчальний план розподіляє навчальний час між навчальними предме-
тами, курсами згідно із співвідношенням між освітніми галузями, яке визначене
Базовим навчальним планом.
У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей.
У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну
освітню галузь.
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Робочий навчальний план закладу освіти розробляється навчальним закладом на
основі Типового навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і нау-
ки України. У робочому навчальному плані конкретизується варіативний складник
Базового навчального плану.
Зокрема, варіативний складник передбачає години, які можна використати
додатково на вивчення предметів / освітніх галузей інваріантного складника,
індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.
Варіативність змісту початкової освіти реалізується і через запровадження в на-
вчальних програмах 20% резервного часу, що створює простір для задоволення
освітніх потреб учнів, вирівнювання їхніх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
32
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
Календарне планування здійснюється вчителями на підставі навчальних програм
у довільній формі. Воно визначає послідовність та тривалість окремих елементів
навчальної діяльності (ігор, занять, уроків тощо). Співвідношення часток освітніх
галузей, що реалізуються через інтегровані курси або окремі предмети може від-
різнятися за тижнями. Баланс навчального часу між галузями періодично унормо-
вує учитель / учителька, який / яка також самостійно щотижня приймає рішення
про розподіл 20-відсоткового резерву часу.
Пояснення для вчителів
із використання проекту Державного стандарту початкової загальної освіти
Учительство може використовувати новий Стандарт початкової освіти для ство-
рення навчальних програм предметів або курсів.
Навчальні програми предметів або курсів розробляють учителі з урахуванням мети
і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей.
Обов’язкові елементи навчальної програми предмета або курсу
Елемент Пояснення Звідки взято
інформацію
Назва предмета
або курсу
Предмет або курс може охоплювати
весь
зміст освітньої галузі або його частину, а
також поєднувати зміст різних галузей.
Залежно від цього надається назва.
Наприклад:
• «Іноземна мова (англійська)» – пред-
мет, який охоплює
іншомовну освіту
в мовно-літературній освітній
галузі.
• «Я досліджую світ» – інтегрований
курс, який охоплює сім освітніх галузей
Базовий
навчальний план
Типовий
навчальний план
МОН
Робочий
навчальний план
закладу освіти
Модельна (типова)
навчальна
програма
Освітня галузь
або галузі
(якщо предмет
або курс
інтегрований),
вивчення яких
передбачається
в рамках
конкретної
програми
Освітня галузь – складник змісту освіти,
що відображає певну сферу вивчення
або об’єднує споріднені сфери.
У програмі зазначаються:
• галузь, до якої належить предмет
або курс (або галузі, які він поєднує);
• орієнтовний навчальний час, відве-
дений на кожну галузь*.
Розділ «Державні
вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учня/
учениці»
33
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
Мета
і загальні цілі
Мета галузі визначає її «життєву місію» та
відображає «компетентнісний
потенціал».
Загальні цілі вказують, які вміння розви-
ває галузь.
Кожній цілі відповідає конкретна група
вмінь.
У програмі вказуються мета і загальні
цілі освітньої(іх) галузі(ей), які становлять
зміст програми.
Відповідний(і)
підрозділ(и)
освітньої(іх)
галузі(ей) у
розділі «Державні
вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учня /
учениці»
Загальні
очікувані
результати
(ЗОР) навчання
в рамках курсу
Загальні очікувані результати вказують
на рівень розвитку кожного вміння на за-
вершення циклу (1-2 кл. і 3-4 кл.).
У програму вносяться загальні очікувані
результати, які відповідають загальним
цілям освітньої(іх) галузі(ей) навчальної
програми
Таблиця «Загальні
очікувані
результати»
в рамках
відповідної(их)
освітньої (іх)
галузі(ей) (розділ
«Державні
вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учня/
учениці»)
Змістові лінії
Зміст кожної освітньої галузі відображено
у змістових лініях, які окреслюють її внутрішню
структуру та систематизують конкретні
очікувані результати галузі.
Під час підготовки навчальної програми
зазначаються змістові лінії відповідних
освітніх галузей.
Таблиця «Змістові
лінії та конкретні
очікувані
результати» в
рамках відповідної
освітньої галузі
(розділ «Змістові
лінії та конкретні
очікувані
результати»)
Конкретні
очікувані
результати
(КОР)
Конкретні очікувані результати визнача-
ють обов’язковий зміст, «ядро знань».
Через засвоєння цього «ядра знань» від-
бувається розвиток умінь згідно із загаль-
ними цілями відповідних галузей.
Кожен конкретний очікуваний результат
прив’язаний до загальної цілі освітньої
галузі і конкретного загального очікува-
ного результату за допомогою системи
індексів.
Конкретні очікувані результати впорядкову-
ються в логічній послідовності за тижнями.
Таблиця «Змістові
лінії та конкретні
очікувані
результати в
рамках відповідної
освітньої галузі»
(розділ «Змістові
лінії та конкретні
очікувані
результати»)
34
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
Очікувані
результати
тижня
Очікувані результати тижня відображають
кроки на шляху до досягнення відповідно-
го конкретного очікуваного результату.
Кожен очікуваний результат тижня прив’я-
заний до конкретного очікуваного резуль-
тату за допомогою системи індексів.
Модельна (типова)
навчальна
програма
Навчальна
діяльність
та умови її
виконання
Вказуються:
• види навчальної діяльності, які здійс-
нюватимуться під час реалізації про-
грами:
ŸŸ групова робота
ŸŸ рольові ігри
ŸŸ експерименти
ŸŸ спостереження
ŸŸ проекти тощо
• умови їх виконання:
ŸŸ місця проведення
ŸŸ необхідні засоби і ресурси тощо
Орієнтовна навчальна діяльність уклада-
ється за днями тижня відповідно до сфор-
мульованих на цей тиждень очікуваних
результатів.
Національна
електронна
платформа
Перелік
навчальних
ресурсів
Вказуються навчальні ресурси (відповідні
навчально-методичні комплекти, підруч-
ники, посібники, медіаресурси, ігри тощо),
які співвідносяться з відповідними розді-
лами програми.
Навчальні ресурси добираються до запланованої
навчальної діяльності.
Національна
електронна
платформа
Перелік засобів
спостереження
і оцінювання
Вказуються види засобів спостережен-
ня, які дають змогу оцінювати навчальний
досвід кожної дитини у класній кімнаті,
наприклад:
• записи життєвих епізодів;
• списки перевірки і облікові картки;
• фото-і відеофікасацію;
• учнівські та учительські портфоліо;
• питання для самооцінки учнів;
• письмові тести.
Національна
електронна
платформа
35
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 2. Путівник по Державному стандарту початкової загальної освіти.
Корисні ресурси:
Національна електронна платформа
Міністерство освіти і науки України створює і підтримує електронну платформу,
яка допомагає учителям конструювати навчальні програми предметів або курсів і
містить:
• методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предме-
тів та курсів;
• навчальні курси згідно з конкретними очікуваними результатами за
освітніми галузями;
• засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.
Електронна платформа «Нова українська школа», www.nus.inf.ua
Електронна платформа «Нова українська школа», www.nus.org.ua
Бібліотека реформатора.
36
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
ДІТЕЙ 6-7-РІЧНОГО ВІКУ
uuПочаток навчання у школі: вплив на емоційний
стан і поведінку дитини
uuОсобливості психічних і пізнавальних процесів
• Процес сприймання
• Зорове сприймання
• Пізнавальні процеси
• Дрібна моторика
uuЕтапи та умови розвитку пізнавальних інтересів
• До навчання
• Емоційно-вольова сфера
• Цікавість
• Допитливість
• Регуляція поведінки
uuОсобливості розвитку дитини під час організації
навчання
37
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
ПОЧАТОК НАВЧАННЯ У ШКОЛІ:
ВПЛИВ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН І
ПОВЕДІНКУ ДИТИНИ
У дитини своє особливе уміння бачити, думати і відчувати; немає більш
безглуздого, ніж намагатися підмінити у них це вміння нашим.
Жан-Жак Руссо
навчання у школі –
визначний момент у
житті дитини
Початок навчання у школі – визначний момент у житті ди-
тини. Він кардинально змінює весь спосіб її буття. Властиве
дошкіллю безпечне й безтурботне середовище змінюється
світом, наповненим безліччю вимог, обов’язків і обмежень:
жорсткий режим відвідування школи; систематична праця,
укладена в більші часові рамки; нові норми і правила пове-
дінки; виконання вказівок учителя.
новий статус
« Я – школяр»
Свій новий статус школяра дитина не завжди сповна усві-
домлює, але обов’язково відчуває і переживає його: пиша-
ється тим, що стала дорослою; з’являється бажання бути
успішною у навчанні. Для першокласника це означає те
саме, що бути хорошим і улюбленим. Дитина переконана в
тому, що у неї має все виходити, тому сильно переживає свої
невдачі, не завжди розуміє їх причини.
початок навчання є
для кожної дитини
сильним стресом для
дитини
Початок навчання є для кожної дитини сильним стресом –
водночас із тим, що її переповнюють почуття радості, захва-
ту або здивування, відчуває тривогу, розгубленість, напругу.
У зв’язку з цим у першокласників в перші тижні відвідування
школи знижується опірність організму, можуть порушувати-
ся сон, апетит, підвищуватися температура, загострюватися
хронічні захворювання. Діти можуть без причини вередувати,
дратуватися, плакати. Вони легко відволікаються, не здатні
до тривалого зосередження, володіють низькою працездат-
ністю і швидко стомлюються, збудливі, емоційні, вразливі. У
зв’язку з таким станом традиційно для нашої школи на пер-
ші тижні припадає адаптаційний період, під час якого менша
кількість уроків, незначне навчальне навантаження, режим
дня схожий на той, до якого діти звикли до школи.
http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/adaptatsiinii-period-tapedagogichni-
osoblivosti-o.html
http://www.myshared.ru/slide/1216319/
38
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
зміна соціальної
ситуації розвитку
дитини
Водночас із початком шкільного навчання відбувається ви-
рішальна зміна соціальної ситуації розвитку дитини. Її відно-
сини із дійсністю перебудовуються: система відносин «дити-
на – дорослий» диференціюється на дві частини: «дитина –
батьки» та «дитина – учитель». При цьому остання визначає
відносини між дитиною і батьками, дитиною й іншими дітьми.
Маленький школяр стає суб’єктом соціальних стосунків і на-
діляється суспільно значущими обов’язками, за виконання
яких отримує громадську оцінку. У першому класі для дити-
ни вчитель стає найбільш значущою персоною. Його похва-
ла або осуд часто важливіші, ніж оцінка батьків.
В основі навчання молодших школярів перебуває взаємодія дітей
і дорослих – гра, спільна праця, пізнання, спілкування. Поступово
дитина стає активним учасником цього процесу. Вона спільно з
учителем визначає мету, відкриває нові знання, засвоює навчальні дії,
експериментує, несе відповідальність за свою роботу. Тож, важливо
відразу уникнути авторитарного впливу на особистість дитини,
встановити й підтримати добрі стосунки, довіру у спільній діяльності.
організації особливого
середовища
Нова ситуація розвитку обумовлює необхідність організації
особливого середовища (Розділ 4) й віковідповідної діяль-
ності, в якій дитина могла б себе реалізувати. Визначальним
для вибору форм і способів реалізації навчання є дані вікової
психології про те, що початок навчання у школі збігається
з початком другої фізіологічної кризи – «кризи семи років».
Великі зміни у сфері соціальних відносин і діяльності дитини
відбуваються на фоні перебудови всіх систем і функцій ор-
ганізму, що вимагає більшого напруження та мобілізації його
резервів.
У цей період життя змінюється психологічний портрет дитини,
перетворюються його особистість, пізнавальні і розумові можливості,
сфера емоцій і переживань, коло інтересів.
39
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНИХ І
ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
Якими є особливості дитини 6 – 7-ми років?
процес
сприймання
У дітей шестирічного віку процес сприймання гото-
вий до переходу на якісно інший рівень – виникає
можливість формування складних еталонів, які
ґрунтуються на взаємно підпорядкованих ознаках.
Це полегшує впізнавання і категоризацію на основі не лише сенсорних, а й сутніс-
них характеристик об’єктів.
Одним із прикладів таких змін є здатність першокласників класифікувати об’єкти
за різними ознаками. Тому вивчення інтегрованого курсу або предметів у 1 класі
варто розпочинати темами (Розділ 6), що передбачають аналіз об’єктів за різними
ознаками, далі – їх узагальнення й класифікацію за визначеними ознаками.
Водночас зауважимо, що зазвичай першокласники можуть виділити
з нескінченної кількості властивостей лише 2 – 3. У міру розвитку ді-
тей, розширення їхнього світогляду така здатність вдосконалюється,
проте, необхідно також і спеціально вчити школярів бачити в пред-
метах та явищах різні сторони. Для цього можна застосовувати при-
йом порівняння одного предмета чи явища з іншим.
https://www.youtube.com/watch?v=inbv3gSbxo8
зорове
сприймання
У цей період навчання слід зважати на один із ви-
явів труднощів зорового сприймання – феномен
дзеркальних рухів. Він проявляється у помилках
графічної діяльності: реверсії форми, порушення
порядку елементів і напрямів написання.
Це пояснюється тим, що механізми організації зорово-просторової діяльності, дріб-
ної моторки і зорово-моторної пам’яті ще недостатньо зрілі, хоча діти добре копі-
юють, штрихи в них стають більш чіткими і завершеними. Тому до таких проявів
потрібно ставитися з розумінням, не форсувати навчання й запобігати панічним ре-
акціям з боку дітей, а особливо – їхніх батьків.
Так само прийнятною є діяльність, пов’язана з просторовою орієнтаці-
єю. Навчальний зміст доцільно збагачувати завданнями на визначення
місця розташування об’єктів, орієнтування на площині тощо (вправи
на штрихування, відтворення пропорцій, зорові і графічні диктанти,
встановлення закономірностей, продовження послідовностей та ін.).
https://www.facebook.com/priobshtavashtoobrazovanie/?hc_ref=ARRGazAtgSTi5bOADXsbGh_
yCiLGT5nzOPkSicTiRZdAAdZFJBcrVdYG1Cr8GXwWkM
40
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
пізнавальні
процеси
Молодший шкільний вік є періодом розвитку
пізнавальних процесів: вони стають усвідомленими
і довільними. Дитина поступово вчиться управляти
увагою, пам’яттю, мисленням.
üü Увага першокласників на цьому етапі ще слабо організована, вона має невели-
кий об’єм, погано розподіляється, нестійка.
Тому для концентрації дітям потрібна зовнішня допомога (часта зміна
завдань, цікаві ілюстрації, звукові сигнали, ігрові ситуації тощо). Відво-
лікання у дітей на уроках досить високе, натомість контролювати свої
дії (наприклад, перевірити наявність помилок в написаному) дитина ще
вміє погано.
Увага багато в чому визначається темпераментом кожної дитини, стилем сприймання.
Так,
• діти аудіального типу краще сприймають інформацію на слух;
• візуального типу – на зображеннях;
• кінестетичного – легше засвоюють матеріал у практичній діяльності.
Тому буде корисним виявити відповідні особливості за допомогою
спеціальних методик, й урахувати результати цього міні-дослідження
у доборі методичних прийомів і форм навчання.
https://dytpsyholog.com/2015/02/14/інструменти-діагностики/
http://yrok.pp.ua/serednya-osvta/7119-dagnostika-ditini-vidi-metoditesti-
dlya-dtey.html
https://www.youtube.com/watch?v=Zu5JQsxfuPM
üü Проте, у першокласників добре розвинена мимовільна пам’ять, яка фіксує
яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події її життя, отже у навчанні
доцільно використовувати цікаві й захоплюючі матеріали, яскраві візуальні опо-
ри, динамічні включення, емоційно збагачені ситуації тощо.
Пам’ять характеризується високою мірою механічного запам’ятову-
вання на основі численних повторень. Однак її самоконтроль ще не
сформований – добре, швидко й на тривалий час засвоюється те, що
справило сильне враження.
üü Натомість уява дітей у цьому віці досить розвинута, вона має не лише відтво-
рювальний, а й творчий характер.
üü Від початку навчання центральне місце у психічному розвитку дитини займає
мислення.
41
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
У цей період відбувається перехід від наочно-образного до словесно-логічного,
понятійного мислення. У першокласників такий процес переважно характеризу-
ється конкретністю й спирається на наочні образи й уявлення.
Це означає, що для здійснення розумових операцій порівняння, ана-
лізу, узагальнення, логічного висновку дітям необхідно спиратися на
наочну основу. Саме тому на уроках у першому класі систематично
використовують дидактичний роздавальний матеріал.
https://www.youtube.com/watch?v=-xYXbLP1w0I
дрібна
моторика
Побіжно зауважимо, що описана вище діяльність
повинна відбуватися паралельно з розвитком
дрібної моторики. Однак у дітей дрібні м’язи кисті
руки та пальців поки недостатньо сформовані, не
завершене окостеніння кісток зап’ястя і фаланг пальців, у них ще недосконала
нервово-м’язова регуляція.
Тому на уроках доцільно виконувати велику кількість практичних
вправ з роздатковим матеріалом – картинками, геометричними фігу-
рами різного розміру і кольору, паличками, намистинками, ґудзика-
ми, горіхами, шишками тощо. Не варто зловживати надмірною кіль-
кістю одноманітних і частих графічних вправ, аби запобігти втомлю-
ваності, роздратуванню, втраті інтересу.
Існують емпіричні дані, що виконання одного виду роботи має тривати стільки хвилин,
скільки років життя дитини.
https://www.youtube.com/watch?v=_4AjEpqbKrA&t=13s
зміст навчання
поступово
розширюється
колом
абстрактних
понять
Між тим, до 6 – 7 років сфера пізнання дитини розширюється
на більш абстрактні характеристики середовища. Відбувається
перехід сприймання на якісно інший рівень організації, що зу-
мовлює розвиток здатності розуміти деякі абстрактні власти-
вості об’єктів навколишнього світу. Тому зміст навчання посту-
пово розширюється колом абстрактних понять. Для розвитку
мислення постійно потрібна «пожива». Реальним живленням
для мозку є інформація ідеального (абстрактного) характеру.
підтвердження
конкретними
прикладами
У змісті навчання вона представлена знаннями, що подаються
через поняття, уявлення, закони, залежності, закономірності
тощо. Однак, розуміння цих елементів змісту досягається лише
за умови конкретного підтвердження прикладами. Вони мають
бути близькими до реального життя дитини, оскільки її мислення
тісно пов’язане з особистим досвідом, і тому в предметах вона
виділяє ті сторони, які свідчать про їх застосування, про дії з ними.
У цьому зв’язку в перші місяці навчання особливо важливо спиратися на
дошкільні надбання дітей, тому початкові теми інтегрованого курсу варто
пов’язати з узагальненням і систематизацією уявлень дитини про зрозумілі
й доступні поняття, сформовані у передшкільний період.
https://www.youtube.com/watch?v=q0DrWU8wucA&t=1138s
42
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
ЕТАПИ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ
ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ
Для повноцінного засвоєння молодшими школярами розумових дій і понять до-
цільно дотримуватись такої послідовності:
1) виконання опред-
меченої дії.
Цей етап заснований на отриманні реального досві-
ду. Діти маніпулюють групою фізичних об’єктів, виді-
ляють в них ті аспекти, які свідчать про їх застосуван-
ня, виконують дії з ними. Для виконання опредмече-
них дій використовують або реальні предмети, або їх
моделі (палички, смужки, намистини, кубики тощо).
2) виконання дії у
частково матеріа-
лізованій формі.
Тобто працюють з об’єктами, зображеними на ілю-
страціях посібників або на екрані. Ті самі дії, що роз-
глядалися на попередньому етапі, тепер подають-
ся у вигляді зображень. Такі дії супроводжуються
детальним коментуванням уголос кожного кроку,
тобто зі словесним роз’ясненням усіх здійснюваних
операцій. До наступного етапу переходять лише піс-
ля ретельного закріплення матеріалу.
3) виконання дії в
абстрактному
вигляді за допо-
могою системи
символів, знаків.
На цьому етапі коментування дії поступово перехо-
дить у внутрішній план – спочатку вона промовля-
ється пошепки, а потім – про себе в розгорненому,
й, нарешті, – скороченому вигляді.
За такою ж послідовністю формують в учнів уміння. Це тривалий процес, його не
можна проводити ущільнено за короткий час.
З цією метою використовують численні вправи різного рівня засво-
єння – від репродуктивного наслідування, виконання за зразком – до
перенесення розумової або практичної дії у змінені умови (завдання
із зайвими даними, творчі завдання, завдання з логічним наванта-
женням тощо).
https://www.bsu.by/Cache/pdf/428333.pdf
https://www.youtube.com/watch?v=3jAcQKpzFt4&t=446s
https://www.youtube.com/watch?v=KVEayhaeRgM&t=818s
43
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
Рушійною силою навчання
у молодших школярів постають
пізнавальні інтереси.
Хоча у шестирічних першокласників переважають ігрові інтереси, їм також прита-
манна цікавість до шкільного життя як відображення бажання бути дорослішими.
«Діти прагнуть до шкільного життя зовсім не для того, щоб продовжи-
ти там свої ігри, а для того, щоб утвердитися у своєму дорослішанні»
Ш. О. Амонашвілі
Таку властивість можна пояснити потребою у нових враженнях і природною до-
питливістю, її відносить до числа сприятливих передумов формування в молодших
школярів позитивних мотивів навчання.
інтерес
до навчання
Інтерес до навчання у дітей цього віку вкрай не-
стійкий, більшість із них не виявляє вольових зу-
силь до подолання навчальних труднощів, нато-
мість тривалий час цікавляться зовнішнім боком
шкільного життя.
Проте, позитивного ставлення до школи, до статусу школяра недостатньо для за-
безпечення стійкого мотиву навчання, якщо дитину не цікавить сам процес пізнання.
емоційно-
вольова сфера
Емоційно-вольова сфера першокласників та-
кож має певні особливості. У цьому віці відбува-
ється формування нового типу поведінки, який
визначається суб’єктивними уявленнями дітей
про поводження.
• Вони вже можуть диференціювати свої бажання і обов’язки, усвідомлювати
себе частиною колективу.
• У них помітно зростає здатність оцінювати власну діяльність і вчинки.
• Учні можуть узгоджувати свої дії з діями інших, проте не завжди нехтують свої-
ми інтересами заради спільних, групових інтересів.
• У дітей означеного віку недостатньо обмірковані імпульсивні дії і вчинки співіс-
нують з окремими формами довільної поведінки.
Таким чином, у шестирічних першокласників переважають побіжні інтереси, спря-
мовані на привабливі предмети, факти та явища (рефлекс «Що таке?») або на ок-
ремі захоплюючі, емоційно забарвлені види діяльності (малювання, ліплення, аплі-
кація, драматизація, танці тощо). Ці інтереси часто викликані випадковими обста-
винами чи природною цікавістю.
Водночас, учні цієї вікової групи переважно готові до оволодіння ці-
леспрямованим процесом пізнавальної діяльності, збагачення досвіду
новими видами діяльності.
44
Нова українська школа: порадник для вчителя.
Розділ 3. Особливості розвитку дітей 6-7-річного віку.
Організовуючи будь-яку діяльність, передусім вона має
викликати в учнів певну зацікавленість.
цікавість Цікавість є початковою стадією пізнавальної
спрямованості дитини. На цьому етапі вона без-
посередньо пов’язана не із змістом діяльності, а
з емоційною реакцією на новизну ситуації, по-
дразників, з якими стикається учень у процесі
активної взаємодії з предметами і явищами навколишньої
дійсності.
Цікавість не виходить за межі відображуваного; це простий прояв дослідницького
рефлексу.
Під час первинного ознайомлення з певним видом діяльності цікавість
можуть збудити приклад учителя, манера його поведінки, його енту-
зіазм та зацікавленість у справі, наочні посібники, досвід діяльності
інших учнів тощо.
допитливість На основі цікавості виникає допитливість – праг-
нення дитини проникнути за межі побаченого.
Для допитливості є характерним прагнення до пі-
знання глибших зв’язків і відношень; вона виявля-
ється у формі загального інтересу до всього, з
чим доводиться стикатися дитині.
Це, у свою чергу, призводить до того, що від елементарного безпосереднього ін-
тересу до нових фактів і цікавих явищ він переростає в інтерес до пізнання іс-
тотних властивостей предметів і явищ, до встановлення причиново-наслідкових
зв’язків, закономірностей.
Таким чином формуються зовнішні мотиви, які у подальшому поро-
джують диференційовані пізнавальні інтереси. Вони характеризують-
ся прагненням розв’язати можливі проблемні питання на практиці, по-
требою творчого застосування знань, їх поповнення.
Для ефективності

Директор

Деревинська Світлана Анатоліївна

Анонс подій
Подій не заплановано
Інформація для випускників
Пошук
Версія для слабо- зорих